- пульсуючий
- [пул'су/йучией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пульсуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пульсувати. •• Пульсу/ючий струм електричний струм постійного напряму, але періодично змінної величини … Український тлумачний словник
пульсуючий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
випрямляти — я/ю, я/єш, рідко випря/млювати, юю, юєш, недок., ви/прямити, млю, миш; мн. ви/прямлять; док., перех. Робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що небудь зігнуте. || Робити що небудь рівним; вирівнювати. •• Випрямля/ти (ви/прямити) струм … Український тлумачний словник